Тобі ще рано було вставати.
Ще зовсім не схожі години на день.
Вода омивала цю землю як мати.
Частинку святої себе.
У тобі під ранок бувало так тихо.
А в ніч океан руйнував кораблі.
Чекай ми не можемо бути без кисню.
Чекай він десь поруч живе.
Сховає екран координати.
І зникнеш із поля очей.
Останній завжди буде знати.
Чи ти підеш, чи будеш чекати.
Останні зорі у морі прекрасні,
Вони відчувають сонячний сплеск.
Емоції б'ють аж до серця з під неба,
Дістануть з землі за живе.
Тобі ще рано було страждати.
І віддавати частинку себе,
Підійдеш так близько й назвеш своє ім'я,
Тепер воно буде мій хрест.
Дякую
