Надія-генератор мрій, продовжує нам час,
Вона маяк, що світить нам в дорозі,
Вмира останньою, щоб вже покинуть нас,
Та завжди першою зустріне на порозі.
Коли від страху в жилах застигає кров,
Здається йде земля з-під ніг і руки опустились,
Маленька іскорка Її - й спалахує і Віра ,і Любов,
Що в серці за вуаллю таємниць тихенько притаїлись.
Любов – це Таїнство велике, промінь світла
З якої Бог усе, що в світі є, створив.
У кого в серці теж вона розквітла,
Благословен того завжди душі порив.
Віра не знає, що існують – «я не можу»
Бо віра в Бога , в себе, у життя
Дає всім впевненість – «я переможу!»
І сміливо крокуємо вперед - у майбуття.
Нехай не згасне іскорка надії
Хай розцвітає у серцях любов,
Вірте, що здійсняться ваші заповітні мрії
І щастя у ваш дім приходитиме знов.
Здорово! Чудесное стихотворение и, как всегда, мудрое! Большое спасибо, Лара, за красоту души и поэзии! От всей души желаю Божьего благословения и вдохновения! Здоровья, Мира и Любви!
LaraS відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо огромное, Людмила, за приятные слова.
Твои слова – нектар на мою душу.
Мне, как ребенку, хочется, чтоб кто-то похвалил.
Слова поддержки от тебя я не впервые слышу,
Прошу Творца, чтоб на счастливую судьбу тебя благословил.
Хороший стих!Генератор мрій,..Вуаль таємниць...гарні словосполучення... 
