Присвячую моєму другу Роману, який надихнув мене на цей твір
І все таки воно існує. Кохання. Сьогодні бачила на власні очі, хоча вже не вірила в те, що воно реальне, а не чергова вигадка. Знаєте, таке зустрінеш не кожного дня. Вона для нього більше, ніж 8 чудо світу. Його " Пробач" варте мільйонів вибачень на Землі. Вона його мала, його бандерівка, його сонце. Він кожного дня намагається сказати їй 1000 важливих слів. Він нестерпно хоче бачити її. Її погляд подарував його серцю бажання битись безперервно. Він розуміє, що своїм "ні" вона може розбити його душу. Здається, що йому під силу завжди її любити. Він готовий віддати їй все. Розумієш, що всі дороги вели до її серця. Удвох вони здатні зберегти кохання, що ллється. Він для неї щось неймовірне, блискавичне. Вона не може мовчати про свої почуття. Вона мріє про те, щоб він обіймав її частіше, не відпускав руки. Лише з ним вірить у падаючі зірки. Він справжній. Він сьогодні, вчора, назавжди і кожну мить. Вона прагне постійно йти поруч. Їхні душі так необхідні одна одній. Кохання,яке все переверне. Вона його весна. Їм добре удвох, разом вони відверто шалені. Вона саме та, яку шукав, він саме той, який їй потрібен. Мовчання на двох варте сотень слів. Вона з неба, вона наркотик для серця. Він живе нею, бо без коханої просто не зможе. Рай у серці, який нічим не заміниш. Лише вони здатні любити небо над ними і цінувати кожну секунду, кожну мить романтики. Він мріє зустрічати кожен ранок з нею, бо вона - одна і назавжди. Кожен дзвінок - це нові емоції і почуття. Він безмежно кохає її душу. Вона його крила. Її відсутність змушує його крижаніти. Вона його світло, без якого він сліпне. Вона його квітка. Він покладе весь світ до її ніг. Без неї його світу просто не існує, час, немов пісок, смак відсутній і навколо так порожньо. Вони разом, бо інакше просто бути не може. Без неї він просто тінь, він зникає і з'являється темрява. Просто хтось десь вирішив поєднати два серця, дві душі. Якщо це сон, то нехай не приходить ранок. Коли вони разом, то минуле неважливе. Суворий з нею, хоч і через силу. Він безсилий перед її посмішкою, а кращої подушки за його руку просто не існує. В них своя казка.
ID:
524271
Рубрика: Проза
дата надходження: 18.09.2014 19:56:44
© дата внесення змiн: 18.09.2014 19:56:44
автор: Just another
Вкажіть причину вашої скарги
|
