Відшуміло славно літо колосками,
Відсвітило грізно блискавками гроз.
Лугові отави не цвітуть медами,
Посивіли коси від кришталю рос.
Вже не чути соло соловейка в гаї,
Відлетів у вирій щебетун давно.
І встає світанок пізно в небокраї,
Не закине промінь у моє вікно.
Тільки лиш у лузі молода калина
Аж горить на сонці), і співа й співа.
А самотня вишня, гола біля тину,
Розгубила ноти і не зна слова.
Розляглись тумани у річній долині,
Заховали верби в сірій далині.
Дід Мороз щипає щічки на калині,
А вона крізь сльози скаржиться мені.
А сьогодні сонце загляда в віконце,
Не було так гарно вже багато днів.
І людей багато, бо сьогодні свято:
Та й велике свято – день учителів!
Тож і ми в приємне свято
Побажаєм, щоб багато
У вас світлого було:
Настрій, сила і тепло,
Та й жили не як в пустелі,
Відкривались часто двері:
Дітки й внуки приїжджали,
Всі з добром їх відкривали.
Була хата – повна чаша,
Бо така вже воля наша!
Трішки випийте, гуляйте.
І про нас на мить згадайте!
