За мотивами вірша К. Симонова
Я чекатиму тебе крізь дощі й печаль,
І надія осяйна хай полине вдаль,
Я чекатиму тебе кожну хвильку й мить,
Вітер звістку принесе, що тобі болить.
Я чекатиму тебе навіть і тоді,
Коли скажуть вороги: "Вісточки не жди".
Бо не всім, на жаль, дано все це зрозуміть,
Як під кулями тобі довелося жить.
Я чекатиму тебе в спеку й холоди,
Ти із вірою щораз в день новий іди.
Не бентежить хай тебе ця сльоза тремтка,
Просто вмію я тепер, як ніхто чекать.