|
Рано - Ра невдовзь здійметься,
Но - то Будь, щий прóбивъ часъ,
Ранокъ - Ра Синокъ сміється,
КРавить зкРай заРади насъ.
Райдуга - Дуга відъ Сонця,
Рай - то Соняшні Края,
Крáйна - Соняшна Сторонця,
Оукрáйна - коль нея.
Радість - Ра намъ Доставляє,
"Ра со Свђтомъ є Рассвђтъ",
Тимъ Свђтанкомъ насъ Вђтає,
Зь Носу, зь Губъ, а кРатше - зь Вђтъ.
Стать жіноча въ Ра, дорешті,
Мђсяць въ неї є - Рароугъ,
Б'є Сва-Ра йому по плєшті:
"Ти мій Роугъ - який Ти Богъ?
Ось Я - Ра, болярю Ярью,
Навесні.
Зусяка плєшь,
Квђть і цвђть,
Ся марить Цар'ю…
Ну, а Ти, що?
Воду ллєшь?"...
Що Расте - Растђнью зветься,
Тђнь спідъ нею, Закутокъ,
А Нора - то тамъ, здається,
Нђту Ра, Нђ-Ра - і шпокъ.
"Ра Списаньє" - зь Ра відбито,
Списомъ, сяючим въ імлі,
Що, куди, коли робити,
Сіять, жати на землі.
А Жара - там Жа, що зь Ра є,
А Дира - то Щіль для Ра,
Ось Краса: то Ра сідає,
Зь Ра стікає рýда Кра.
Ось Кора: дрђвляна, сýха,
А чому вона Кора?
Ко - то ВатРа, Смђрть, Проруха,
То вогняна, хибна Ра.
Ра - й Плђче, що загоРає,
Тамъ, дђ Дђва носить сРамъ,
Ну, а Рабъ на йомъ тягає
Взвичь всілякъ Хозяєвъ хламъ.
Ізъ латині Земь - то Terra,
Тер-Ра - Третя Я одъ Ра,
Що свій Радій-Вусъ просТЕРла
По ТЕРенах і ЯРах.
"Ра съ Стоянь є" - те, що влђтку,
На Світань въ найдовший день,
Бачивъ Жрець, - і до відмђтки,
Взимку въ день-найкоротень.
Що лђворýчь - Західъ зветься,
А понђже - просто Ракъ,
Праворýчь, мені здається,
Равъ, тамъ Східъ, якще нђ вракъ.
Зь Раву - ввічь Орди оРава,
Вся погáнь ізъ Раву є,
Нђра - Нічь, якъ темна справа,
Зь Раву Земь глинé і п'є.
Нђра скоро вже скінчиться,
Нђвдалђчь до Оутра,
Б'є криломъ Жара-Потиця,
Прокидатись вже по Ра!
2015р.
ID:
596287
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 27.07.2015 22:55:01
© дата внесення змiн: 28.07.2015 12:31:14
автор: Valery Bor
Вкажіть причину вашої скарги
|
