Сонечко очі відкриває,
Місяць сонний позіхає.
Прокидайся, вже світанок.
Вже настав осінній ранок.
Виглянь зрання у віконце,
Світить, та не гріє сонце.
Линуть в небі журавлі.
Жовтий килим на землі.
А у лісі шум і гам.
Кожен робить усе сам.
В верховітті дятел стука.
На узліссі ані звука.
Аж тут вітер: «Шу-шу-шу,
Листя жовте потрушу».
Він зриває листя із гілля.
Його танець видно і здаля.
В хороводі листя бовваніє,
Майорить, жовтіє, червоніє.
«Ось одна з мелодій тих», –
Сказав вітер і затих.
