Я Вас люблю, та кожен раз Ви миттю
байдужий погляд свій відведете.
Тим поглядом холодним мовби пліттю
огрієте і далі спішите.
Заждіте , постривайте, поверніться,
залиште потопельниці хоч шанс.
Пихливий, гордий, сам собі лиш сниться…
За що я тільки покохала Вас?!..
Занадто заклопотаний собою,
немає справ Вам до чиїхось бід.
Весь сам у себе канув з головою
й залишив на поверхні тільки слід.
Який жорстокий, але все прощаю,
бо що не любите, не Ваша в тім вина.
Я ж віднайшла свою любов і Вам бажаю,
щоб згодом й Вас таки знайшла вона.
Настане день, коли стріла Амура
уразить Вас і ви падете ниць.
І Ваше серце сховане за муром
роздавлять сотні тисяч колісниць.
Не дай Вам Бог пізнать кохання муки
й відчути присмак зради на вустах.
Коли Кохана під весільні звуки
пройде по Ваших почуттях в розлуку
у білім платті і на гострих каблуках.
14.05.2016
*Переклад або за мотивами твору „Бумеранг“ Лари Морро
http://www.stihi.ru/2016/04/28/6934