Привіт. Я пишу тобі лист,
Я зараз дуже далеко від дому.
Знаю, я не маю до написання хист
І не дуже добре розуміюся у всьому.
Як ся маєш? Що плануєш далі робити?
Я у горaх, я збираюся жити, любити.
Може, тобі не буде це цікаво читати.
Я впевнена, ти забув про мене ще влітку.
І тобі не обов'язково знати,
Що вночі я равлик, заповзаю у спіралевидну нірку.
Ні, не помираю я від холоду,
Мене гріє тепле сонячне проміння.
І не мучить мене відчуття голоду,
Бо я звикла їсти лопухів коріння.
Знаєш, я постійно мандрую,
Ти помітив це, бо немає зворотньої адреси.
Рідні знають де я, їх вже не турбую,
А то, про мої випробування мали б писати в пресі.
Так, в мені є жага до мандрування
І не знаю, чи назад вернуся я.
Я постійно знаходжусь у міркуванні
І постійно знаходжусь в русі, я.
Так, про мене не згадуєш, мабуть.
Та й не дізнаюся про це я.
Нема зворотньої адреси, а суть,
Щоб не довідався ти де я.
І наостанок прагну ще додати,
Щоб жилось тобі у світі добре
І ось, пора "Прощай" сказати.
P. S. Не чекай у дома.
клас
