Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Красуля: КАМІНЬ ТА КАМІНЧИК (Казка для дорослих) - ВІРШ

logo
Красуля: КАМІНЬ ТА КАМІНЧИК (Казка для дорослих) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Terry
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

КАМІНЬ ТА КАМІНЧИК (Казка для дорослих)

 На дні глибокого прозорого струмка  лежали каміння. Один відрізнявся від усіх інших тим, що був не лише великим, але й гордим та надміру пихатим і хвалькуватим. А ще він обріс зеленим – зеленим мохом. Навіть хвилі струмка не могли зрушити його з місця, як не намагалися – так він міцно осів на його дні.
Та потічок не зважав. То камені слухали його теревені. Він же, наспівуючи веселу пісеньку, ніс свої чисті води до Великої ріки, яка впадала у Море. Йому радісно, що його світлі води перебувають у Морі. Як сказав мудрий Еклізіяст: «Всі потоки до моря пливуть, але море – воно не наповнюється: до місця ізвідки пливуть, ті потоки, вони повертаються, щоб знову плисти!». 
І струмок почувався превельми щасливий, що в намірах Бога виконує важливу місію, яку доручив йому Творець усього.
Що ж, повернімося до того великого каменя, який у своїй зарозумілості все більше зеленів від моху.
Він розповідав про те, як був колись нерозумним камінчиком і хвилі носили його по білім світі. Та ось потрапив у тепле, зручне місце – у заглибинку на дні. 
Зупинився. 
І осів назавжди. 
З роками він більшав і розумнішав. Так, що аж став надміром самозакоханим, зарозумілим, чванливим, гоноровитим. І цим дуже гордився.
Каміння, знітившись мовчали. Адже їм нічим хизуватися: вони не придбали велико-поважності і не мали знань, хоча їх де лише не носило. А саме найголовніше – не заросли мохом, як цей камінь.
Та ось одної днини хвилі пригнали до них невеличкий, легенький камінчик. Він бехнувся якраз перед великим каменем. І тут усі почули його веселий дитячий сміх.
-Оце так плавання! І де цього разу я опинився?! Куди мене занесли хвилі? О-о-о! – забачивши поруч каміння, захоплено вигукнув. – Моє вам шануваннячко, поважне панство! Як ся мається вам тут? Не сумно? Не хочеться помандрувати у цікаві плавання?
-Хотілося б,… - промимрив один з каменів. – А де був ти?
- У далеких водах. Я бачив те, що й не присниться! А світ, щоб знали ви, чарівний і прекрасний! І скільки в ньому див! Ну мо, відривайте свої боки від теплих насиджених місць і рушаймо у незвідану далеч.
-Не збунтовуй нас, - сердито озвався старий. - Бо на одному місці, кажуть, ми обростаємо мохом. Ось як я, бачиш?
-Та бачу! – засміялося малятко. – Що ти старий дідуган! Чим хвинтуєшся? Що весь у мосі? А ти ходив у море? Бачив, як воно живе? Пливіть зі мною і не бійтеся нічого! 
-Не слухайте його! – заволав великий камінь.
-Як знаєте, - щасливим дзвіночком залився мандрівничок. – Я не хочу заростати мохом, як ви. Бувайте здорові!
І малюк, відкотившись, схопив хвилю й, насвистуючи грайливу пісеньку, поплив на пошуки пригод.
Один каменюка зітхнув.
-А що, мо,΄ й поталанить добратися до Моря? – сяйнула слабенька надія. 
-Не шкодуйте за ним. Море не для вас. Ви ніколи до нього не допливите. Обростайте собі мохом і тихо сидіть отутечки, - повчав стариган. 
Через деякий час каміння один за одним почали зрушувати з насиджених місць і відпливати. 
-Не допливите, даю вам слово! – кричав наздогін.
Та його вже не чули. 
Він залишився сам. Один – однісінький. Йому стало сумно,  хотів за ними податися, але так міцно заглибився у дно, що не спромігся навіть поворухнутися.
-Та хай вже буде, як є, - ліниво зітхнув і поринув у глибокий сон.
І лише течія повільно колихала на ньому зелений мох.
                    

ID:  671605
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.06.2016 18:06:56
© дата внесення змiн: 20.06.2016 20:10:29
автор: Красуля

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (528)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Артур Сіренко, 11.06.2016 - 18:38
Цікавий текст. Сподобалось. give_rose
 
Красуля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Превельми потішена Вашою увагою. Щиро дякую.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: