Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЛІТО ЗБІГА СВІЧКОЮ… - ВІРШ

logo
геометрія: ЛІТО  ЗБІГА  СВІЧКОЮ… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЛІТО ЗБІГА СВІЧКОЮ…

                       Літо збіга свічкою,
                       тихо жар спада,
                       я йду понад річкою,
                       сповнена тепла.
                               Річка, моя річечка,
                               тиха в ній вода,
                               життя мого квіточка
                               по воді спливла.
                        Відпливати літечку,
                        настає пора.
                        Вже й моя вербиченька
                        гілля опуска.
                                Любуюся літечком,
                                хлюпотить вода,
                                і біля вербиченьки
                                зупиняюсь я.
                        Гріє мене сонечко,
                        шепоче верба.
                        Тут бувала з миленьким,
                        а тепер одна.
                               Я торкаюсь листячка,
                               доленька гірка.
                               Тут мого вже літечка,
                               лише тінь блука.
                        Не сумуй, вербиченько,
                        літо ще прийде.
                        Засвітяться свічечки
                        і тепло буде.
                                Дивлюсь на вербиченьку,
                                вона ожива,
                                своїм ніжним листячком
                                знов мене віта.
                        Верба знов замріяна,
                        і річка текла,
                        І я знов повірила,
                        що Любов жива:
                                І в тихенькій річечці,
                                і в моїй вербі,
                                вогниками свічечки
                                почуття живі.
                        І хоч літо-літечко,
                        біжить до кінця.
                        Спалахнуть знов свічечки,
                        як Віра жива!
                               Літо збіга свічкою,
                               тихо жар спада, 
                               я стою над річкою, 
                               сповнена добра.
                       Доки живе річечка
                       і моя верба,
                       Надія, як свічечка,
                       у душі жива!..
                       

ID:  682006
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 05.08.2016 16:35:41
© дата внесення змiн: 05.08.2016 16:35:41
автор: геометрія

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ninel`
Прочитаний усіма відвідувачами (282)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ninel`, 06.08.2016 - 12:51
таке витончене, сплетіння краси природи і ширості душі...відмінні порівняння 12 12 12 23 23 23
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ninel! Хоч кажуть, що літо це не свічка, та воно ж так швидко минає, що аж серце завмирає... 16 19 flo36 flo31 flo12
 
Сумно й романтично водночас:
Я торкаюсь листячка,
доленька гірка.
Тут мого вже літечка,
лише тінь блука. 12 12 12 16 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! На жаль так воно і є: уже мого літечка, лише тінь блука... 16 flo36 flo31 flo08 flo34
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! 16 flo36 31 osen2 flo31 flo04
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період: