Змій страшний занадився до села одного,
Поз’їдав людей усіх із села того́,
Залишив він тільки там дідуся старого,
І сказав, що зранку зжере й його.
А через село ішов молодий хлопчина,
Запитав, чому дідусь у селі один,
Не злякався хлопець той кляту ворожину,
І сказав, що Змія обдурить він.
ПРИСПІВ:
Він не вмів нічого, вмів лиш вихвалятись,
Дуже вже грозився, що всіх поб’є!
А я Іван, та й Побиван, над усіма панами пан,
Я Іван, та й Побиван, і понад царями пан,
Гей-гоп, Побиван, ще й над брехунами пан,
Я Іван, та й Побиван!
Прилетів на ранок Змій та й зустрів Івана,
Почали змагатися, хто кого міцніш,
Змій, той чесно все робив, а Іван – обманом,
Змій сильнішим був, а Іван – хитріш.
Змій дерева вивертав і носив він воду,
Величезного бика він зараз з’їдав,
Змій показував всю міць зміячого роду,
А Іван сміявся і хитрував.
Змій іще не зустрічав хитруна такого,
Був такий довірливий, що і сміх, і гріх,
Та й назавжди до людей він забув дорогу,
Так Іван наш Побиван переміг!
6.11.2017
ID:
759506
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 09.11.2017 10:14:36
© дата внесення змiн: 09.11.2017 10:14:36
автор: Олександр Шевченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
