Водохреща
Хрещенням стали морози.
Розчищені стежки в дворі,
складені дрова у стоси,
Чадять над селом димарі.
Сутінки як фотокартки,
З легким покривалом тіней,
Шумно прощаються св'ятки,
Гості виходять з сіней.
Ех, на морозі перцівка!
Дорожня збодрить на коня,
Гарна кума-чорнобривка,
Над клунею місяць куня.
Добре в гостях, що й казати!
Та дома миліше за все,
Останню, хіба заспівати,
І коник хай сани везе!
Гей! Егегей! Розступіться!
Як вільно вдихається ніч,
Край неба на зустріч несеться,
У крапинках зоряних свіч.
Знає каурий дорогу,
На хвильку заснути не гріх,
Сріблом метуть кучугури,
Св'ятки ідуть за поріг!