Чому вірші ми обираєм?
Хіба в них правда?
-Лиш слова.
Проте ці вірші наша сила,
Вони повітря і вода.
Вони наляканії діти, як кошенята ,як кришталь
І серця спомин такий тихий…
Несуть вони і радість світлу, несуть і болів всіх печаль.
Вони, приходять легко, легко:
Шепочуть в вуха, в голові
Вірші мої , мої ви квіти,
Душі акорди, навіть ліки.
Прийти б ще в інший інший край, де лиш поети, й тихо тихо,
І от тоді була б жива...