Між нами розуміння опускає жалюзі,
Виплескуємо фрази всі на нервах,
Немов із плівки рвуться голоси,
Дивлюсь на себе глухо й темно.
Ти ж знаєш, що зі мною складно,
Але ти вибухаєш, як вулкан,
Ми сваримося просто марно,
Той самий клацає капкан.
А після затихають стіни,
Ми у кімнаті, та вона пуста,
Проходить емоційна злива,
І я хилюся до твого плеча...
09.01.17
