Ещё зима хозяйничает всюду,
ещё метель танцует снежный танец.
А под сугробом оживает чудо -
подснежник нежностью мне сердце ранит.
И радость тихо из меня струится,
пою с грачами и скворцами в хоре.
А где-то ручеёк уже резвится.
Над ним сугроб рыдает в талом горе.
Сияет солнце с высоты парадно.
Вновь жмурят глазки котики на иве
и греют спинки. Им в тепле отрадно.
Ты слышишь, как красна звучит игриво?!
Веснонька іде
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780370
Іще господарює скрізь зима
І завірюха теж розтанцювалась,
Але підсніжником біленьким сніг запах,
В моєму серці поселилась радість.
Бо відчуваю - веснонька іде,
Граками та шпаками заспівала,
А чи струмочком, що в долині десь
Собі в снігу дорогу пробиває.
Сонце яскраво світить з висоти
І мружать очі котики вербові
Та спини гріють.Помічаєш ти,
Що уже весна-красна мовить слово?
