Накритий стіл в кафе, всього добра,
І ти сидиш за столиком напроти.
Невже це знов почнеться стара гра?
І як оці думки перебороти.?
Ти наливаєш в келихи вина,
Воно іскриться, ніби в позолоті.
А за вікном холодна ще весна...
Та нАщо про погоду? Про це потім.
А тиша причаїлась край стола,
І подих перехоплює неспокій.
Ось що спитать хотіла й не змогла...
Чому ти так близький, а так далекий?
Надпий із мого келиха добра,
Настояний з роси пахучих квітів.
Душею доторкнись мого пера...
Вони найкращі будуть тобі ліки.
Збери слова, що сказані тобі,
Що силою цілющою повиті.
І пригорни до серця їх собі.
І рани перестануть вже боліти...
Мелодію якусь скрипаль там грав,
І тиша залишалася між нами..
Очима ти мене в полон узяв...
Я так хотіла це почуть словами..
Хорошо написано.Ніжно і тонко. Все ж сценарій розвитку відносин двох пишеться виключно жінкою. Все інше теж тільки з її дозволу. За замовчуванням, чоловіки слаба стать. Ними треба тендітно керувати. Лякаютьься і зникають.
Красиво за формою, сумно за змістом. Тема вірша: НЕДОМОВКИ! Прикрі недомовки між двома особинами протилежної статі. Ось що часто є причиною фатальних непорозумінь.