Заховав мене в собi сад,
Серед срiбних корон ранкових
В сяйвi блиску снiгiв
Сад святкого бiлiв
Заховав свiтлом в барвах казкових...
Заблудив мене в собi сад,
Не спитавши на теє згоди
Вбравши в з листя вiнок,
Помiж гiллям думок,
Заблудив тихо в чарах природи...
Закохав мене в себе сад,
В ньому погляд свiй загубила
У пахучi плоди,
У зеленi вiтри
Закохав, давши кольору крила...
Посадив мене в собi сад,
Посадив, обiгрiвши промiнням
Переливами днiв
Незбагненних свiтiв
Вже вiдчулась у ньому корiнням
15.01.2019 Португалiя
