Всміхайтесь долі радісно й щасливо
І широко крокуйте в майбуття,
В перед дивіться впевнено й сміливо
І завжди будьте вдячні за життя.
Не все воно весняне і квітуче,
Бува й дощем осіннім занесе.
А іноді холоде, аж кусюче,
Зимовим вітром душу обпече.
Та після того завжди прийде літо,
Ласкаве сонце гляне із-за хмар,
І все навколо щасям обігріто,
Полине у кохання тихий жар.
Всміхнуться літу гори сивочолі,
Запахне свіжим хлібом із полів.
Трембіта забринить десь в Чорногорі,
Повіє вітром волі із степів.
Відчуєм запах лоьну із Волині,
А з Криму виноградом занесе.
Всміхнеться, люди,доля Україні,
Тож Богу ми подякуймо за все.
Чудовий вірш!. Щедрість землі поєднання з долею,душевні відчуття! Краса! 
Дякую 
