|
Я прокинусь рано-вранці, ще застану зорі,
Коли сонце розкладає свіжі роси в полі,
Заварю гарячу каву - шле тобі цілунки,
Крізь фіранку промінцями ляжуть візерунки.
Що, скажи, для тебе, милий, можу я зробити?
Так приємно, у дрібничках, в чомусь догодити!
Бо любов – це завжди поміч, ніжне піклування,
Мрію бути вічно поруч, це моє завдання!
Хочеш, знову із дороги, вмию твої ноги?
Щоб вся втома розчинилась прямо із порога,
Що бажаєш - приготую, чи навчусь в’язати,
Хочеш, просто зрозумію, буду обіймати.
Ти тепло це відчуваєш, любиш теж сюрпризи,
Біля ліжка зачекались сонячні нарциси,
Що для тебе я, кохана, можу ще зробити?
Ти скоріше запитався, доки встиг укрити….
ID:
877242
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.05.2020 15:04:21
© дата внесення змiн: 25.05.2020 15:04:21
автор: Galkka2
Вкажіть причину вашої скарги
|
