Звечоріло... Безлуння, безлюддя... Шепіт моря, пісок та каміння. Ти далеко- розслабились судді. Але думки про тебе невпинно. Тільки згадки про чорнії очі. Душу тиснуть шалені бажання. Я чекаю тебе серед ночі. Неможливо без цього кохання.
ID: 882186 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 08.07.2020 23:11:19 © дата внесення змiн: 08.07.2020 23:11:19 автор: Оксана Квитка
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie