А хто сказав, що легко жить з коханою,
Коли її схолола вже душа,
В тобі ж горить кохання, не стиха ніяк,
І роки, мов заведені спішать?
А хто сказав, що легко буть коханою,
Коли в душі обранця згас вогонь,
І слуха темна ніч твоє зітханнячко,
І відректись не можеш від свого?
А хто сказав, що легко буть коханою,
Подружній усвідомлюючи гріх,
А вдома дітки ждуть, геть занехаяні,
І розуміння: з ними – твій поріг?
А хто сказав, що легко стать коханою,
Коли супроти себе треба йти,
І від людей, і від дітей ховаючись,
Хоч знаєш: не надійні ті мости?
А хто сказав, що легко жить, кохаючи,
Коли навколо – болю океан,
І хвиля хвилю б’є, не затихаючи,
Й думок проходить цілий караван?
11.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
