( iз циклу ,,ЛИСТ ДО ПО́ДРУГИ")
М.: Скажи...,
А з тобою буває так,
Що між літа тріщать морози,
В небі сонце, а в серці грози,
Серед Лютого квітне мак?
Н.: Зажди...
Іще й не таке бувá:
Розділюю сон та дійсність.
І серцю у грудях тісно,
І нерви мов тятива.
М.: Вкажи,
Як зустріти себе в собí,
Щоб ні втратитись, ні пропасти,
Щоб не зле́тіти і не впасти...
Подаруй ці слова живі.
Н.: Якби ж...
Я часто сама себе
До цих запитань підводжу.
Та відповіді знаходжу,
В молитві й серед Небес...
М.: Завжди́,
Буду вдячна за мудрiсть слiв,
Простотою життя сповитих,
В глек сердечний нектаром влитих,
Роздiливши вагання спiв...
Марiя Дребiт - Наталiя Хаммоуда
27.02.2021 Португалiя - Iталiя
