Той погляд гострий наче лезо,
пронизливо дивиться у душу мені.
Той погляд що дивиться на життя тверезо,
Щовечора бачу у кожному я сні.
Ті очі зелені,гарненькі,
завжди теплом світяться вони.
А думки в них дорослі,тихенькі,
Нетримай в собі,для мене їх ти відчини.
Поділись тим смутком й печалю мені,
адже я той хто завжди допоможе.
Нетримай ту біль,залиш ті спогади увісні,
Твоє сердце сильне,воно все переможе.
Твій погляд побачив змучену мою душу,
побачив тріщини на сердці,які розколюють його.
Словами клятву я ніколи ненарушу,
неможу я сказати,від чого рушать стіни сердця мойого...
Той погляд ніжний та єдиний,
в холодні зимні ночі зігріває він мене.
І всетаки я мабуть недостойний,
Милуватись поглядом тим,та обличча те...улюблене...
