Мій любий вітре, з трепетом пишу
І не приховую рядочками нічого.
Тихенько вторю шумом комишу,
Киваю звільна віттячком розлогим.
Тебе чекаю з далечі країв,
Як виглядає зіронька свій місяць.
Спочинь у бе́змірі голублення моїм,
А потім космосом судинами розвійся.
Коханий вітре, скільки маєш див!
Твої обійми – шовковиста хвиля.
З усіх стихій мені любійший – ти,
Бо я для тебе і справдешня – мила.
Гарний вірш, Оксано. Ну, у вітрів - там теж не все так просто, також свій характер можуть вони показати. Це ще, як у творі "Енеїда" і в мультику за цим твором одразу чотирьох вітрів погукали - в залежності від сторін світу, щоб на морі шторм викликати - Борея, Нота, Зефіра і Евра. Он, якраз на 8 хвилині 30 секунді натиснути - 8:30.
Оксана Дністран відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А з ким буває просто? Мультфільм передивлюся при нагоді. Дякую, Дмитре!