Що з неба впало, чи звалилось,
Від олігарха “обломилось”,
Чи якось так зійшло до рук .
Як чудернацький звук чи пук.
З очей потрібно те прибрати,
Та дуже швидко приховати.
Не тут, подалі, не близенько,
І в тих краях, що звуть офшори,
Щоб не знайшли таке ніколи.
А потім, вилупивши зеньки,
Та тихим голосом благеньким,
Всім Ара Хама розповість,
Оту таку цікаву вість.
Що він і сам офшори має,
І дійсно статки там тримає.
Бо міжнародний рівень тут,
Держави підніма статут.
То є для всіх людей важливо.
Є й мінус, та не в тому суть.
Податки взяти неможливо.
Чим наповнять бюджет він знає,
І таємницю не тримає.
Податки скинуть на народ,
Хто писне, тим заткнути рот.
Заплатять, і за все що мають,
За землю, за сарай, за хату,
За пса, що у дворі тримають.
За ту козу що десь пасеться,
І за козла, що дуже бʼється.
За небо, що над головою,
За річку, що тече водою.
За дим, що з димаря димить,
За авто, що в дворі стоїть .
От так живуть законотворці,
Розумні й дуже спритні хлопці.
А з нас, що можна вимогають,
Та й ще за дурників тримають.
© В. Небайдужий 2021.
ID:
927401
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Політичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 08.10.2021 11:06:33
© дата внесення змiн: 08.10.2021 11:06:33
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
