верлібр
етюд
О яке прекрасне життя
У своєму досконалому польоті
Його перекати на чарівних
Струнах душі
І чаклунстві мажорного блюзу
Мить і біжиш по білосніжному
Піщаному березі блакитного моря
Тепла ласкава хвиля
Обволікаючи ніжно твої ноги
Немов спілкуючись з тобою
Абсолютно згодна
З твоїм нинішнім настроєм
Навіть щось муркоче
На своїй заспокійливій мові
І ти віддаєшся миттєвостям
Кращого свого стану
Яких в житті буває
Не так вже й багато
Але ці намистини все ж
Складають хоч і періодично
Але не перервний ланцюг
Божественного зв'язку з небесами
Коли ніщо не порушує
Душевний спокій
І ти готовий в цьому стані
Писати хоч поему
Хоч скласти симфонію
Неначе сам Бог
Благоволить тобі сприймати
І відчувати найтонші
Струни Всесвіту
Повні любові і досконалості
Існуючі завжди
У цьому просторі умиротворення
І ти підкорений цим чарами
Знаходиш крила
І в якійсь невагомості
Пропливаєш
Крізь всі кольори веселки
Які забирають тебе в чудові далі
Чарівну твою уяву
І забирають у все нові
Неймовірні фантазії
Абсолютно не земних
Вібрацій і звуків
Що ніжно лягають на слух
А створюють їх
Якісь небачені раніше
Музичні інструменти
Або ж сам простір любові
Просто не може інакше існувати
І досить тільки
Підключитися до нього
І в повному захваті
Перетворитися самому
У Вселенську сутність
Яка одночасно
І приймач і ретранслятор
Божественних звуків
Просто неймовірне перетворення
В стан відчуття
Повноти щастя життя
З безтурботності якого
Не хочеться йти
З широких ступенів
Кришталевого палацу чудес
О яке прекрасне життя
У своєму досконалому польоті
Його перекатами по чарівних
Струнах душі
І чаклунстві мажорного блюзу
Веди ж веди знову мене
До пізнання твоїх
Незрівнянних відкриттів
Я розповім про них
І впевнений багато хто повіривши
Теж зможуть відвідати
І політати на крилах
Простору любові
Це залишиться незабутньою
Подорожжю у світ прекрасного
Чарівного своєю
Присутністю в тобі
У сяючих світлових образах
Небачених раніше
Які приводять в рівноважний стан
Всі твої тонкі тіла
31.07.2922 р.
