Своя Голгофа в кожного із нас,
І шлях до неї – теж свій, особливий,
Виводять формулу життя нам доля й час,
Тож кожен з нас по-своєму щасливий.
Той в дітях має щастя, той – в батьках,
Когось хвилюють золото й машини.
Комусь своя країна не така,
Та іншу думку мають старожили.
І не тому, що кругозір «вузький»,
І ревно в соцмережах не чатують –
Із діда-прадіда це справжні козаки,
Тому свій край, як можуть, так рятують,
Бо добре знають формулу життя:
Ніде немає краще, ніж удома.
Їх дух гартований у вогнищі звитяг,
Тож не страшні їм ні війна, ні втома.
13.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
Гарний вірш! Вистоїмо! Все буде Україна! 
