Відкриті Небеса.
Сонце завмерло.
Відвічна боротьба Добра та Зла.
https://youtu.be/BEXWds26FlQ
Чи чули, браття, такую новину:
Ірод завзявся на Божу дитину,
Ірод завзявся на Божу дитин[у>.
Божая Мати про цеє все знала,
Із Сусом Христом в чужий край тікала,
Із Сусом Христом в чужий край тікал[а>.
Ой, ішли вони, буйний вітер віяв,
Там пан-господар пшениченьку сіяв,
Там пан-господар пшениченьку сі[яв>.
Різдвяне меню. Як приготувати кутю
— Помагай, Боже, орати-сіяти,
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Сьогодні сієш, завтра будеш жа[ти>.
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Прошу не зрадить Божого Дитяти,
Прошу не зрадить Божого Дитят[и>.
— Ой, ідіте ви, лугами-берегами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вам[и>.
Божая Мати з поля не ступила,
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а>,
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а>.
Божая Мати на стежку не стала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впал[а>.
— Ой, чудо-диво, — пан-господар каже.
Там битим шляхом іде військо враже,
Там битим шляхом іде військо вра[же>.
— Помагай, Боже, цю пшеницю жати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мат[и>?
— Ой ішла-ішла, буйний вітер віяв,
Як я тут орав, пшениченьку сіяв,
Як я тут орав, пшениченьку сі[яв>.
Злютився Ірод та й став лютувати,
Він своїх вояк назад повертати,
Він своїх вояк назад повертат[и>.
Тоді до Мами мовила Дитина:
— Буде щаслива вся наша Вкраїна,
Буде щаслива вся наша Вкраїна.
Коляда - слов'янське свято зимового сонцевороту і, мабуть, однойменне божество. Зимовий сонцеворот припадає на 25 грудня. А свято Коляди справляють з 25 грудня по 6 січня (Велесів день). Свято Коляди інакше називають Дажбожий день або Карачун.
Вважається, ім'я Коляда походить від слова Коло, тобто. колесо по сучасному. Від нього ж походить і слово Сонце (Коло -це). Фактично у Коляду святкували свято Сонця. Вважалося, що світило нерозривно пов'язане з долею, тому людина просила про допомогу його, коли переслідували його труднощі та невдачі. Також сонце мало протистояти злу, мороку та холоду.
Таким чином, слов'янське свято Коляда та виконання колядок – це обряди, присвячені богу сонця, які показують особливе ставлення наших предків до світила.
Імовірно, що Коляда споріднена з колодою, запаленою прядивом, як символ спаленого козла. Сонце, що народжується, виступає в образі дитини. Немовля - це диск Сонця, що здавна називається Коло. Немовля Коляду захоплює відьма Зима і перетворює його на вовченя. Коли знімуть з Коляди вовчу шкуру і спалять її на весняному вогні, Коляда постане у всій красі. І Сонце відправляють на возі на південь, зустрічати весну.
Карачун.
Він народився на світ, коли Сварог кував світ у своїй ковалі. З'явився Карачун у темряві Наві, від тіні та темних помислів перших живих істот. Божество увібрало в себе всі найгірші звички людей і стало уособленням смерті. Головне прагнення Карачуна — знищити все світле, добре і живе, що є у світі.
Саме це божество вшановували древні слов'яни найдовшої ночі року. Карачун, Крачун, Керечун — злий дух має безліч імен. Слов'яни вважали Карачуна покровителем лютих морозів та моторошного холоду. Коли наступали стійкі зимові холоди, вважалося, що Корочун вступив у свої права та володіє світом. Дослідники язичницьких вірувань вважають, що Карачун – це друге ім'я Чорнобога чи інше обличчя Кощея.Грізний Карачун - злий дух, божество смерті, що наказує взимку та морозами. Саме він вкорочує світлий час доби, змушуючи денний час йти у зворотний бік, поступаючись ніччю.Символами духу вважають його вірних слуг — ведмедів та вовків. Грудень, найхолодніший місяць на рік, і сьогодні називають вовчим. Стародавні вірили, що саме ці тварини говорять Карачуну, коли йди на землю і твориш свої лихі справи. Ведмеді-шатуни ходили густими лісами і викликали сильні снігові бурі, білі вовки вили злими завірюхами і замітали все навколо снігом. Коли помічники створили свої темні справи, їхній господар вступав у свої права.За два тижні до Карачуна тривав Час Мовчання. Люди віддавали борги, вибачалися за нанесені образи, прощали самі. Намагалися тримати помисли чистими, акуратно підбирали слова для виразів. У їжі себе обмежували, тіло утримували в чистоті. Стародавні робили все, що увійти у новий рік праведними, без вантажу незавершених справ та непрощених образ. Тим, хто не дотримувався традиції, загрожувала безумство.
Стародавнього бога Карачуна слов'яни шанували найкоротшим днем року — «карачун», 22 грудня. Вважається, що у цей день ворота між Навью та Яв'ю широко відчинені, рух навколо зупиняється, хід Сонця завмирає.
Найдовшої ночі Карачун гуляв по землі і сковував усе морозом. Цієї ночі слов'яни сиділи вдома, у родинному колі та однодумців. Показувати носа на вулицю цього дня було заборонено, щоб не бути замореним морозом.
Саме цього дня у давніх слов'ян розпочинався перший місяць і нового року – Колядень. Тут же відзначали і різдво Коляди, яке втілювало Сонце. Святкування Свят - Різдва та Нового року - розтягувалося на 21 день і було наповнене веселощами, смачною їжею та магією.
Отже, астрономи кажуть, що 2022 року зимове сонцестояння відбудеться 21 грудня о 23:48 за київським часом. . Саме з цієї хвилини день почне збільшуватись, наближаючи нас до весни.
Астрологи стверджують, що день сонцестояння – гарантований день, коли кожна людина може круто змінити свою долю. У народі кажуть: "Після сонцевороту хоч на курячий крок, та прибуде день". Це означає, що і зміни на краще не "впадуть як сніг на голову", все відбуватиметься поступово, але неухильно. І якщо ви помітите найменші зміни на краще, радіти і дякувати, то з кожним днем вони ставатимуть все яскравішими і відчутнішими. Головне, саме в цей день прийняти важливі рішення, дати собі обіцянки, і визначити цілі, а далі, з кожним днем, який ставатиме все довшим і довшим, ваші успіхи будуть все більшими і вагомішими.
Тому, дорогі українці, давайте зберемо всю нашу енергію і круто змінимо долю свого міста і своєї країни. Принаймні визначимо цілі – і все у нас буде добре
