Під клич сурми і крики божевільних
Поперли ті раби звільняти вільних.
Юрба приречених, людська подоба -
Велика помилка природи й Бога.
Навіжені і ладні вбити мати
Озброєння - іржаві автомати.
Без совісті, нема у них сумління.
Лиш скрєпи руцкіє - то їх благовоління.
І мови в них нема - одні лишень матЮКи.
Живуть, кусаючи усіх, немов оті гадюки.
І гадять навкруги, мов ті неардентальці:
Що гомініди, що вони - одні поганці.
Що діяти із ними? Що чинити?
Усіх до одного - усіх їх спопелити.
Всіх кинути в огонь! Нехай горять у пеклі!
Там їхнє місце: вогонь їх має зжерти!
24.02.2022
