так воно і тривало
ніби весь світ тримало
непрочитане завтра у сплутаних лініях на руці
наче часу не бракувало насправді було замало
широти над безоднею слова наприкінці
невисокого сонця надмірності тіней на стінах
в урочистій частині дрібних побутових розмов
неминучих утім
голосна небезпека постійна
у воронку зими повертала нас знову і знов
пріле листя чадить чи то неба підпалений пластик
сумно чайник кипить
тонко пальці тлумачать шибки
все що можна було скасувати забути відкласти
довгий список угод на поверхні сердець шкарубких
крововилив подій
порівняння на тлі узагальнень
геть нічого нового масна архаїчна пітьма
набуває снаги випаровує світло благальне
з невідомими багатьма
29.10.2023
