|
Брате, ти рано пішов в заметіль,
Лишив хату, де ти народився.
І тривожить мене ,той душі біль...
А сьогодні , ти - мені наснився.
Тут у сні, ти - молодий, красивий,
Блакитні очі наче небокрай.
І взяв мене за руку щасливий,
Ведеш у дитинство - у квіт розмай.
Тут, так мило щебечуть солові,
І туркочуть голуби під вікном.
Ти - сонечком всміхаєшся мені,
Захищаєш від гріз брате крилом.
Ще з діда-прадіда, тут є наш рід,
Ти - гордився, що схожий до мами.
Ти в моєму серці залишив слід,
Малював казку своїми руками.
Цілую ,отой рай, ту стежину -
Куди наша матінка ходила.
Я лечу, як пташка на калину,
Щоб духом зміцнила мої крила.
В холодку тато клепає косу,
Немов увесь світ тримає в руці.
Завтра піде на трави, на росу,
Щоб купались діти, як в молоці.
Під вечір тато сів відпочити,
Співає пісні про Україну.
І вчить нас рідну землю любити,
Щоб любились, горнулись в родину.
Бачу за столом усю родину,
Відчуваю батьківську любов, ласку.
Як сонце мама спекла хлібину ,
І кличе нас з тобою у казку.
Зацвіла Піонія , жоржина,
Стоїть у садочку в журбі хата.
Стою край доріг, як сиротина
Цвіте літо, у душі зима - брате!...
2--------------------------
Тривожать мою душу думки
-Не знаю, як жити без тебе?
Ти є мій Всесвіт , сонце , зірки
Моє світло і подих неба.
Ти - залишив в моїм серці слід
І душа від болю страждає.
Цвіте весна наливає плід
Брате, у ній тебе немає.
Ти - любив весну і пташки спів
Коли цвіте сад біля хати.
Малював диво казку без слів
І запалював вогник свята.
А ти тримав небо - отчий дім
Садив сад, сіяв пишні квіти.
Щоб затишно, гарно було в нім
І в моїй душі цвіло літо.
А Господь стільки таланту дав,
Мав чуйне серце ,добру душу.
Грав на акордеоні , співав...
Був щедрий, як ,батьківська груша .
Чекав мене з далеких доріг
І відкривав двері до хати.
На мої плечі впав важкий сніг
Бо втратила тебе, мій брате !
До краю літ понесу свій біль,
Що не врятувала від біди.
І сльоза сіє на рану сіль
І кажу ,тобі **прости, прости!**
Стоїть батьківська хата в журбі,
Так плачуть вікна слізьми - неба.
Закрив свої очі голубі
Душа плаче гірко - без тебе.
А Хвіртку закрито на замок
Я не можу до хати зайти.
Роблю востаннє ,як перший крок,-
Щоб в нашім раю тебе знайти.
ID:
1011275
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.04.2024 12:43:55
© дата внесення змiн: 03.08.2024 21:18:27
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
