Його профіль червоно-чорний
І говорить він нашою.
За совєтів служив. «Мажорний».
І думками не з рашою.
Він повстанські пісні співає.
На хвилі. Це навіть модно.
Тільки духу у нім немає.
Під «сотку» «тано й виго́дно»...
І Героїв «криє» Славою,
І голову в «шані» хилить.
Тільки в нього все забавою —
На життя бездушно зирить.
Скільки ж їх, отих безсте́ржневих,
Крайньохатих, чи геть «ждунів»?
Вільним вибором — наляканих.
Ви з яких родинних стовпів?
Мабуть з тих — жили ковбасами
Хоч і Пасочку крадькома.
Та червоними мурахами
Перезірчені з «Волги» дна.
Хтось тримає руками небо
Не рахуючи ран та швів,
А хтось ставками чинить ребус
Не знайшовши життєвий шків...
Марія Дребіт
04.06.2024 Португалія
Чудовий мудрий вірш! 
