Вітаю нас, друзі, із Днем української писемності та мови. У вірші згадала самобутні українські слова. Любімо, вивчаймо нашу рідну прекрасну Мову - наш духовний скарб.
************
А кожне слово - правда суті,
Що будить думку, гріє кров.
Слова чудові, незабутні,
Гарячі, як сама любов.
І пісня наша - це відрада,
Жива історія душі.
Яснить минулого СВІЧАДО,
Ведуть в дитинство спориші.
А часом мріється чи сниться,
Як на святковому столі
Ляга на ОБРУС - ПАЛЯНИЦЯ,
І линуть пахощі її.
Із поля прямо до порога
женці вертались навпростець.
Поміж хлібів вела дорога,
Що звалась просто - ПУТІВЕЦЬ.
ДОБРОДІЙ-дід дає ОКРАЙЦІ
Дитині, з поля бо приніс.
- То хліб тобі, малий, від зайця,
Щоб ти здоровим, хлопче, ріс.
Повіє теплий ЛЕГІТ квітня,
Зійде між ПРОЛІСКІВ весна,
І зарясніє первоцвітом
В гаях ГАЛЯВА не одна.
А як пролине любе літо
Й осіння внадиться СЛЬОТА,
У ВИРІЙ линути-летіти -
Пташина доля непроста.
Співати вміємо й КОХАТИ,
Свободи гордий дух не згас.
І нині мусим захищати
Вітчизну й мову повсякчас.
Шумує кров, шумують вина,
Сади шумують і гаї...
Несе до Світу Україна
Слова пречистії свої.
#Світлана_Імашева
