В тобі заховано той скарб,
Що я роки довгі шукаю.
В тобі є те, що я віддам,
За здійсненні свої бажання.
Ти мила, ніжна і прекрасна,
Ти мов вогонь і сніг разом.
Перед тобою лиш тераса,
А я стою мов фараон.
І я завмер від того щастя,
Коли побачив я тебе.
І щось в середині неначе
Мороз, чи вітер б”є мене.
Чому не можу я віддати,
Те чого не маєш ти?
Свої вірші щодня читати
Поцілувати коли ти спиш?
Чому ми маємо страждати?
Хіба в житті ще буде шанс?
Тебе хтось буде обіймати,
А я від болю згину сам.
Не хочу я життя без тебе,
Не хочу прокидатись сам.
Стань дружиною для мене,
Я все життя тобі одній віддам.
