Вона не любить цензури заштампованої
Та заборон в коханні, кимось вигаданих,
Фальшивих апельсинів пустотілих
Та штучних посмішок голлівудських,
І коли годинник поспішає,
І коли стеля, роками будована,
Протікає й руйнується,
Рідина капає
Раз… Два…Три…
Вона не любить весілля,
Закутані білим та чорним,
Уявні гроші в скляних баночках,
Торти з білим пінним кремом (штучним!)
І коли цілують в щоку щокою
І коли ніч подарунками засипана,
Любов проміняна,
Все рахуєш
Раз… Два… Три…
Вона любить не думати, коли хочеться,
Гріти холодні (так, мамо, жаб*ячі)
В палаючих – не важливо чи більших,
Плести долю на полотні нитками,
І забирати з чужих губ цигарки
І кидати з балкону, мов з життя,
Дивися, як летить!
Хоча вона й сама така…Грішна і земна.
