Усе. Кінець.
А ні, стривайте. Це всього початок. А я уже надіявся, що все ж кінець. Але якщо початок, то чого? Якої вистави? Чи може фільму? Овва. Стривайте. Я ось зовсім заплутався.
Де я? Хто я? Що вівдбувається зімною. І чи узагалі зімою щось відбувається? Та ні. Це мабуть просто ілюзія.
Оо.. Погляньте, це ж я, маленький. Тільки народився. Але як? Як я можу це бачити? Адже мене по ідеї не існує. Ну узагалі то я уже наче існую, але не в такому стані. Так а чому ж я дивлюсь на своє життя зі сторони? Щось я нічого не розумію.
Десь вдалині лунає музика. Ледь чуто. Так, що б нікого не злякати. Особливо її. Так, саме її. Кого? Не скажу. Це буду знати тільки я.
Так от. Початок. Ну ось я йдк до школи. Перший дзвоник, перший клас, перша бійка і перший поцілунок.
Випускний.
Інститут.
А дальі? Старість? Смерть? Хоча для чого запитую, все й так йде за стандартним розвитком подій. Сюжет незміний. Самі фільми різняться між собою, але сюжет завжди один.
Кінець...
