Кожну мить здається ніби
Згасне світло і дим свічки
Затуманить поле зору.
І тоді впаде під сумнів
Все, що бачилось прозорим.
Риби скажуть без вагання
Те, про що мовчать віками.
Тіні оживуть між нами,
А таємні силуети,
Що в вікно посеред ночі
Заглядали, скажуть правду.
Страх природній зніме маску,
Плоть злякається удару
І піде у світ матерій.
І лише тоді, можливо,
Третє око, що він спало,
Хоч на мить загляне в двері,
За якими пара ножиць,
У руках того, хто знає
Таємницю цього світу,
Вершить долі…
