Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Самотність - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Sukhovilova, 26.07.2012 - 15:11
як добре , чуєш, самота?Так добре не було ніколи! Така убивча простота, Таке невиоране поле! З тобою часто я говорю, Про Сходи Сонця в небесах, Про сяйво зір і гуркіт моря І про цілунки на вустах. Незвідана моя криниця, Я дна не бачу - лиш -вода! А самота моя , як спиця Все глибше в душу проника.... Знайома тема аж до болю... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно, щиро вдячна Вам
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Вікторе, що зайшли на рядочки мої
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. З Днем поезії
Копачівна, 11.03.2012 - 23:16
"У рядки зберу слова пекучі,Пригорну душею, окрилю" сильна жінка, а яка талановита!!! Д З В О Н А Р, 10.02.2012 - 17:26
Але в більшості людина живе в самотності. Бо колективність, підтримка і другі елементи суспільності роблять для людини ілюзію. А в більшості людина всі нередряги та ірадості переносить індивідуадьно. Це і народження, і освоєння імунітету, і творчість, і невдачі, ісмерть теж. І якщо вона не пропустить все це через свою душу і серце, то вона буде інфальтивною та й бездарною. Таке життя. І на перший погляд може видатись, що я згушаю фарби , то прагматичному аналізі, виявите,що від цього нікуди дітись... А на рахунок вірша - подібне: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192681 Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за сердечко.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада, що сподобалося, дякую
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що така нічна у нас розмова
|
|
|