Не знаю..мабуть зараз це ти читаєш
Ці незграбні,намуляні днями думки
І здається тобі, що ти вкотре вгадаєш
Через кого лягають зимові рядки.
Проектуєш,умієш, будуєш фортеці
Відкриваєш замки, вкотре губиш ключі.
У тобі було все, окрім щирості й перцю,
Окрім духу і купи "надійних" мечів.
Ідеальний коктейль, і без інгредієнту,
Чи без лайму, абсенту,я не знаю,проте
Я п'яніла, хворіла, і часом затерті
Не пов'язані долі,й не пите лате.
Та не жаль, що я часом втрачала свій розум
Все лишається там,де були ми дітьми.
Де здавалось любов'ю усе,що за рогом,
Теплі посмішки,гнів,випадкові дзвінки.
Ідеальний коктейль,жаль, мені не налити!
Хоч роками шукала твої я пропорції.
Прощавай,намагалась,тепер уже квити
Уже інша тобі налаштує всі опції...