Минулі сни і почуття,
Закохана відсутність мрії,
Уже всі сказані слова,
То ж я мовчатиму в надії.
Забуті осені слова,
Прошиті долею листи,
Ти мов кричала: «Я не та»,
А потім ввічливо… «Прости»
І вже був зведений курок,
Та фотографія на склі,
Навчивсь робити перший крок,
Та важко дихать у пітьмі.
Забуті осені слова,
Прошиті долею листи,
Ти мов кричала: «Я не та»,
А потім ввічливо… «Прости»
Якби ти лиш знала, що буде сьогодні,
Прожив би для тебе вчорашній той день,
І погляд замріяний на підвіконні,
Тобі відгукнеться ехом пісень.
Ти часто не віриш, що все повернеться,
Ховаєшся в тінь ти від тяги речей,
Лишень озернися, бо він тебе кличе,
Він лиш тобі подарує цей день.
дуже чуттєво.
Гарно! 
