Розкажи коханий,
Про свою любов,
Ти один жаданий,
Чому так довго йшов?
Ти так довго йшов,
А я все чекала.
Палку свою любов,
У серці зберігала.
Вона, мов пролісок весною,
З-під снігу розцвітає,
І ось зустрілися з тобою,
Душа моя співає.
Тріпоче в грудях серденько,
Від кохання щирого,
Щастя так близенько,
Діждалась свого милого.
Я на побачення біжу,
Лиш сонце задрімає,
Любов тобі свою несу,
Серденько завмирає.
І ти мене голубиш,
До себе пригортаєш,
І ти так щиро любиш,
В очі заглядаєш.
Любов нашу не вбити,
Нікому не під силу,
Ми вміємо любити,
Я свято тому вірю.
