Вже в білу ніжність земля оповилася,
Немов-би казка біло-голуба.
Ця казка верстви білії дола,
На землю знову опустилася.
І вже на шибці чудеса малюються
Талановитим пензликом зими.
У сяйві місяця вершини гір красуються
І стеляться на землю білі килими...
О, біла казко ! Сотвори небачене,
Щоб на весь світ настала дивина:
Душа людська добром освячена,
Хай білою і чистою залишиться вона.
1982-1984рр. с.Гринява-м.Коломия.
