Душа моя немов в змаганні,
Вирують різні почуття,
То у любові я, й в коханні,
То знову йду у небуття.
Згадались роки парубочі,
Згадались радість і печаль,
Згадались очі ті дівочі,
Які тоді дивились в даль.
Життя юначе - це час змін,
Час почуттів і вподобань,
Здається все вже зрозумів,
Але чомусь не має знань.
Здається ось, знайшов кохання,
Знайшов ту дівчину свою,
Та раптом раз,уже прощання,
Сказала тихо , не люблю.
І знову біль , душа в три
возі,
І знову проклина життя ,
Та ось зустрілись по дорозі,
Нові яскраві почуття.
І так біжить життя юначе,
Біжить немов вода в ріці,
І ще нераз душа заплаче ,
Й зрадіє також , у житті.
Біжать роки мої юначі,
Мов бурні води в бистрині,
І ще не раз душа заплаче ,
Й зрадіє також, у житті.
Бо все потрібно пережити,
Лиш вибір маю я завжди,
Що в серці своїм залишити,
А що забути назавжди...
Чудовий вірш, у вас прекрасна поезія. Мені подобається.
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00