Якщо ти не чуєш, Катре, як стукотять клавіші,
коли хтось важливий по тобі опівночі плаче -
це означає, що грані твоєї ненависті
до особистого серця стали вже інакшими.
Стерлись думки, зникли всі залишки самозахисту,
приводів стало більше. Рухи ковтають повітря,
імітуючи життєдіяльність замість радості.
Прикладом для наслідування знову стають діти.
Коли відчуєш, Катре, що може бути запізно,
повертайся до світу літер та обійми його.
Не буває безвиході із будь-якої кризи,
не існує лиш чорного шляху замість білого.
11:53
13.07.13
