UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Анонімний читач **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Психодел, 18.12.2013 - 23:31
Всі свої враження і коментарі вкладаю у щире "Дякую!"  І, з вашого дозволу, най буде ця поезія у мене у вибраному (якщо, звичайно, я не надто нахабнію) 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це я вам дякую, дуже приємно.   Я радий, що вам сподобалось. Брати чи ні, то звичайно ваше право.  Хоча для мене важливіше, щоб людині сподобалось.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, вистачить того що є. 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого, так і до маршала недалеко. Дякую, радий що сподобалось.
malinka, 06.12.2013 - 23:26
можете потрапити у залежність Знаєте,я часто потрапляю у залежність,тож мені вже не страшно  А хіба ви проти того,щоби вами зачитувались??? Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно кажучи, я проти залежності, бо залежність викликає у людини викривлене сприйняття, робить її невільною, і часто завдає болю. А я не хочу, що мої вірші чи коментарі завдавали комусь болю.Тож читайте, але не зачитуйтесь Дякую, Малинка.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно, дякую.  Тільки дуже не зачитуйтесь, а то можете потрапити у залежність
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буває, мабуть в нього важко на серці, чи просто не має що сказти. Йому потрібен спокій, трохи тиші і спокою, щоб владнати свій душевний стан. Тож чекайте і він напише.
Ірина Кохан, 29.11.2013 - 20:15
Які чутливі і гарні рядки! Глибокий зміст твоїх віршів,друзяко,мені завжди довподоби!  Скучила вже за тобою!  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєш, Іринка, я коли писав цей вірш часто заходив анонімно, думав про тебе і іншіх моїх друзів, які напевно також іноді заходять анонімно. Дуже хотілось зрозуміти ці відчуття, які наповняють поета у такі хвилини. Не знаю чи вдалося мені їх осягнути, але спроба зроблена. Так, я також скучив. Сподіваюсь у тебе все добре. Вітаю, друже.
Салтан Николай, 29.11.2013 - 20:15
Чуттєва поезія, кінцівка вийшла шикарна - домальовує багато чого, змушує включити уяву. От ніби прочитав вірш, а мимоволі ще думає над ним
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, друже, я люблю, щоб читач думав над моїми творами. Ну принаймі замислювався. Це мабуть винна моя філосовська натура Дякую, друже
Lesyunya, 27.11.2013 - 23:59
Дуже гарний вірш. Я думаю, що у Вашому вірші кожна читаюча людина згадає про свій біль, про маски за якими ми час від часу ховаємось, і згадає «Ту любов щоб ділить на двох, До останку, до самої смерті.» Бажаю зберегти цю людину і це почуття. Воно підвладне не всім.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Лесюня. Хай і ваша любов буде взаємна, шасти
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любавушка. Щиро дякую, друже. 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галина. Мені дуже приємно, що ви пам"ятаєте про мене. Дякую.   
Христина Рикмас, 27.11.2013 - 20:46
Таким важким він у вас,Сергію,написався,але безперечно актуальним...  Перейнялась... "Полохлива рівнинна пташка,"-  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяку, Христинка. Просто захотів відчути стан такої людини (жінки), зрозуміти. Ось так я це відчув, так зрозумів. Дякую, друже, що зрозуміли.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай буде вино, це вже справа смаку. Дякую за увагу.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
