Прозрій, народе, схаменися!
Вже всоте кров’ю не кропи землі,
Згадай про матір, подивися,
Як знов святкують упирі.
А м'ясо хто? Народ, що мітингує,
В них же стоять готові літаки,
І кожен з них народу не почує,
Бо їхні гроші в банках десь лягли.
Мільярди заробили за три роки,
Чи хтось повірить? Я напевно - ні,
Уважно подивіться в різні боки,
Зерна нема – живемо на стерні.
А скоро і землі у нас не буде,
Розірвуть Україну на шматки,
То ж зупинися, зупинися люде,
Щоб Україна прожила віки!!!
Гірко спостерігати за нашим сьогоденням, за деякими політиканами, які, лобіюючи інтереси держави, прагнуть за всяку ціну утриматись у вищих ешелонах влади.
Дай Боже, щоб схаменулася наша правляча верхівка і почула народ, доведений до відчаю... Ми всі - одна Україна і кожен прагне гідного майбутнього для своєї держави. Сумно, що народ намагаються всіляко розділити і посіяти ворожнечу між тими, хто опинився по різні боки барикад... Єдності всім нам на благо нашої України, бо саме народ є носієм влади у своїй державі.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00