Лети, голубко білокрила,
На світло сонячних полів,
Черпай із вітру нові сили,
Вбирай тепло сухих степів,
В руках не дихає лиш камінь,
І спогад лине в небуття,
На волі пісня знов лунає,
Неначе вальс твого життя,
Як хмара в вранішній блакиті,
Ти - символ миру в небесах,
В твоїй душі звучали миті,
Як тихий шепіт в голосах,
Думки приходять без адреси,
Як вічні скарги наших днів,
Летять літа, старіють весни,
І я так само постарів,
Я плутав часто сиве з білим,
Прекрасне з плинним та гидким,
Коли ростуть у світа крила,
Я бачу тільки слід руки,
Коли летять птахи без впину,
І промінь полум'ям горів,
Як свіжу фарбу на картині,
Тебе шукаю між птахів,
Блукай, голубко білокрила,
Як кома серед вічних слів,
Летить душа назустріч мріям,
Та я ще в небо не летів.
Тільки якби там поправили - тепло сухих степів. Без "З". Ви чуєте як воно вимовляється?
