|
Пополам
У моїй душі дві сили
Ужились у боротьбі:
Я і чорний, я і білий,
Весь відкритий і в собі.
Наче вільний, а невільник,
Гострозорий, а сліпець,
Слабий, кволий, а всесильний,
Круглий дурень, а мудрець.
Я сумую, як радію,
Гірко плачу - душить сміх,
Усе можу, як не вмію,
Насолода в мене гріх…
Одинокий і коханий…
П`ю солодку гіркоту,
Невідомий, але знаний,
Закайданений, а йду.
Коли ситий, то голодний,
Уповільнено-швидкий,
Палахчу, коли холодний,
Весь великий, а малий.
Я сміюся, як страждаю,
Балабоню, як мовчу
Та не відаю, що знаю,
Крил не маю, а лечу.
Хоч глухий, але все чую,
Повертаюся я вдаль,
Як Нарцис себе катую,
У раю знайшов печаль.
У мені живуть дві сили:
Я весь цілий - пополам,
Мене путами звільнили,
В натовпі волаю сам.
21 вересня 2011 року
ID:
521661
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 05.09.2014 20:18:08
© дата внесення змiн: 05.09.2014 20:21:38
автор: Микола Паламарчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
