Осінь проковтує промені світла...
Як не крути, та вона лиш одна...
Знову та знову повторює блікло
Дивні слова, не знайомі слова...
Знаєш, буває, немов із тобою ...
Знаєш,часами, неначе сама...
Знову у прірві без спільного лігва
В пошуках сонця, надії, тепла...
Ще раз один на один із тобою..
Відповідь знову не склалась в слова...
Наше майбутнє немов за спиною...
Нас на порозі чекає зима...
